1. Охарактеризуйте основні етапи періодизації античної культури. Античність - це культура древньої Греції та Риму з рубежу III-II тис. до н. е.. і до IV-V ст. н.е. — Класичний період (приблизно 480-323 рр. до н.е.) характеризується, незважаючи на відносну недовготривалість, блискавичним піднесенням усіх форм культури, вищими досягненнями якої стали в архітектурі та містобудівництві. — Елліністичний період (323-30 рр. до н.е.) проходить під знаком кризи традиційних античних цінностей і водночас широкої експансії культурних здобутків стародавніх греків далеко за межі навіть Великої Греції. Утворення велетенської держави Олександра Македонського та її наступниць — елліністичних монархій. — Царський період (753-509 р. до н.е.), про який дійшли до нас в основному легендарні свідчення, розпочався з легендарним заснуванням Риму й проходив під знаком повного домінування етрусків, доки не завершився вигнанням останнього царя Тарквінія Гордого й установленням аристократичного республіканського ладу. — Республіканський період (509-31) був епохою становлення Риму як непереможного воєнно-політичного механізму, наповненою безперервними війнами. — Період Імперії — ранньої (31 р. до н.е.-193 р. н.е.), протягом якого Римська держава сягнула вершини своєї могутності й процвітання в умовах встановленого Октавіаном Августом "римського миру" й великих успіхів у справі романізації скореного населення; й пізньої (193^176 р.), для якої характерні були насамперед перехід від завойовницької політики до оборонної стратегії, спрямованої на утримання захоплених територій і запеклі спроби зберегти цілісність держави на тлі зростаючої анархії й перетворення армії з інструмента політики на фактор розкладання політичної системи.
2. Давньогрецька культура, та її основні риси. Останнім етапом у розвитку античної культури стала цивілізація Стародавнього Рима. Головна відмітна риса культури материкової Греції пізньо елладського періоду полягає в акценті на будівництво грекомовними царями-вождями приголомшливих фортифікаційних систем із сухою “циклопічною“ кладкою з величезних необроблених кам'яних блоків Також основна риса грецької культури — міфологічний спосіб світосприйняття.
3. Яку соціальну структуру суспільства мав Рим . Державно-правова система включала в себе й досить розвинуту соціальну структуру суспільства: — патриції (від лат. “раїег“ — “батько“), вища верства суспільства, родова аристократія, що походила за легендою від трьохсот римських кланів — нащадків вершників Ромула. З числа патриціїв довгий час обирався вищий законодавчий орган Римської держави — Сенат (від лат. senatus — “старший“); — плебеї— повноправні громадяни-власники, що обирали сенаторів і на всезагальних зборах — комісіях ухвалювали найважливіші політичні питання, але самі не мали права бути обраними на посади магістратів; інтереси плебеїв у сенаті після довгої боротьби за емансипацію їхніх прав почали представляти трибуни, що мали право “вето“ (заборони) на прийняття законів; — люмпени — правомочний, але незабезпечений шар населення, люди, що утратили власність і джерело доходів, що живуть за рахунок щоденних роздач хліба; — пролетарі — єдину власність яких складали діти, що не давало їм можливості навіть брати участь у війнах — найдостойнішому для істинного римлянина занятті, оскільки озброюватися треба було за свій рахунок (усі повноправні громадяни, що досягай 21 року, мали почесне право бути записаними в легіон, тобто стати військовослужбовцями, але до періоду Імперії на вищі військові чини могли претендувати лише патриції); — вільновідпущеники (колишні раби) і колони — практично безправне населення, що не мало права обирати й обиратися на державні посади, але отримали право на власність і користування землею; — раби — повністю безправні істоти, які вважалися не за людей, а за “знаряддя, що вміє говорити“.
4. Характерні риси римської культури. Вищим досягненням римлян і їх внеском в античну й сучасну культуру стали не невитончені мистецтва, а юриспруденція, адміністративне й державне управління, міське планування. Велич культури Рима складалася в створених ними й доведених до досконалості в умовах античного часу військово-політичних і соціально-економічних механізмів і установ. Латинська мова, не тільки породила блискучу літературу, але й стала у найдавніші часи одним з основних механізмів романізації.
1. Охарактеризуйте основні етапи періодизації античної культури.
ОтветитьУдалитьАнтичність - це культура древньої Греції та Риму з рубежу III-II тис. до н. е.. і до IV-V ст. н.е.
— Класичний період (приблизно 480-323 рр. до н.е.) характеризується, незважаючи на відносну недовготривалість, блискавичним піднесенням усіх форм культури, вищими досягненнями якої стали в архітектурі та містобудівництві.
— Елліністичний період (323-30 рр. до н.е.) проходить під знаком кризи традиційних античних цінностей і водночас широкої експансії культурних здобутків стародавніх греків далеко за межі навіть Великої Греції. Утворення велетенської держави Олександра Македонського та її наступниць — елліністичних монархій.
— Царський період (753-509 р. до н.е.), про який дійшли до нас в основному легендарні свідчення, розпочався з легендарним заснуванням Риму й проходив під знаком повного домінування етрусків, доки не завершився вигнанням останнього царя Тарквінія Гордого й установленням аристократичного республіканського ладу.
— Республіканський період (509-31) був епохою становлення Риму як непереможного воєнно-політичного механізму, наповненою безперервними війнами.
— Період Імперії — ранньої (31 р. до н.е.-193 р. н.е.), протягом якого Римська держава сягнула вершини своєї могутності й процвітання в умовах встановленого Октавіаном Августом "римського миру" й великих успіхів у справі романізації скореного населення; й пізньої (193^176 р.), для якої характерні були насамперед перехід від завойовницької політики до оборонної стратегії, спрямованої на утримання захоплених територій і запеклі спроби зберегти цілісність держави на тлі зростаючої анархії й перетворення армії з інструмента політики на фактор розкладання політичної системи.
2. Давньогрецька культура, та її основні риси.
Останнім етапом у розвитку античної культури стала цивілізація Стародавнього Рима.
Головна відмітна риса культури материкової Греції пізньо елладського періоду полягає в акценті на будівництво грекомовними царями-вождями приголомшливих фортифікаційних систем із сухою “циклопічною“ кладкою з величезних необроблених кам'яних блоків
Також основна риса грецької культури — міфологічний спосіб світосприйняття.
3. Яку соціальну структуру суспільства мав Рим .
ОтветитьУдалитьДержавно-правова система включала в себе й досить розвинуту соціальну структуру суспільства:
— патриції (від лат. “раїег“ — “батько“), вища верства суспільства, родова аристократія, що походила за легендою від трьохсот римських кланів — нащадків вершників Ромула. З числа патриціїв довгий час обирався вищий законодавчий орган Римської держави — Сенат (від лат. senatus — “старший“);
— плебеї— повноправні громадяни-власники, що обирали сенаторів і на всезагальних зборах — комісіях ухвалювали найважливіші політичні питання, але самі не мали права бути обраними на посади магістратів; інтереси плебеїв у сенаті після довгої боротьби за емансипацію їхніх прав почали представляти трибуни, що мали право “вето“ (заборони) на прийняття законів;
— люмпени — правомочний, але незабезпечений шар населення, люди, що утратили власність і джерело доходів, що живуть за рахунок щоденних роздач хліба;
— пролетарі — єдину власність яких складали діти, що не давало їм можливості навіть брати участь у війнах — найдостойнішому для істинного римлянина занятті, оскільки озброюватися треба було за свій рахунок (усі повноправні громадяни, що досягай 21 року, мали почесне право бути записаними в легіон, тобто стати військовослужбовцями, але до періоду Імперії на вищі військові чини могли претендувати лише патриції);
— вільновідпущеники (колишні раби) і колони — практично безправне населення, що не мало права обирати й обиратися на державні посади, але отримали право на власність і користування землею;
— раби — повністю безправні істоти, які вважалися не за людей, а за “знаряддя, що вміє говорити“.
4. Характерні риси римської культури.
Вищим досягненням римлян і їх внеском в античну й сучасну культуру стали не невитончені мистецтва, а юриспруденція, адміністративне й державне управління, міське планування. Велич культури Рима складалася в створених ними й доведених до досконалості в умовах античного часу військово-політичних і соціально-економічних механізмів і установ.
Латинська мова, не тільки породила блискучу літературу, але й стала у найдавніші часи одним з основних механізмів романізації.