Данте Аліг'єрі «Божественна комедія». Поет зображає мандри душі, маючи на меті показати моральний стан окремої людини і людства взагалі. Головний герой твору проходить пекло, чистилище і рай. Частина перша. «Пекло» 1. Що означає образ похмурого густого лісу? 2. Як слід розуміти слова: «Бо сонність так оволоділа мною, що з певної дороги я зійшов»? 3. Які людські вади й спокуси уособлюють собою хижаки? 4. Що уособлює пагорб? («Я опинивсь під пагорба стіною…») 5. Чому дія починається вночі? («Всю ніч, коли блукав між страховиння…») 6. Коли відбувається дія твору? («Пора буяла навкруги квітнева…»)
Дж. Боккаччо. Збірка новел «Декамерон». Твір Дж. Боккаччо — своєрідний «роман виховання». Письменник вірив у можливість морального вдосконалення людини. Ця думка є провідною у творі й становить його ідею. «День перший. Оповідка перша» (розповідь Панфіло) 1. Хто є героєм прочитаної новели? 2. Який світ зображено у творі? 3. Яким постає головний герой? 4. Що трапилося з сером Чаппеллетто? 5. Як господарі поставилися до хворого? 6. Яким було прохання хворого? 7. Чи був Чаппеллетто чесним на сповіді? 8. Чи повірив Чаппеллето священик? 9. Що висміює автор у цій новелі?
Аналіз сонета Петрарка Сонет CCXXXII Был македонский вождь непобедим, Но гневу под удар себя подставил: Вотще Лисипп его победы славил И с кистью Апеллес стоял пред ним. Тидей, внезапным гневом одержим, Кончаясь, Меналиппа обезглавил, И Суллы дни все тот же гнев убавил, Не близоруким сделав, но слепым. Был гнев известен Валентиниану, Аяксу ведом, что, повергнув рать Врагов, потом с собою счеты сводит. Гнев равносилен краткому дурману, И кто его не может обуздать, Позор подчас, когда не смерть, находит.
Сонет 117. Був македонський вождь непереможний... - Мова йде про Олександра Македонського. Пліній розповідає, що Олександр дозволив тільки декільком художникам робити його зображення - Апеллесу в живописі, Лісиппу - в скульптурі. Тідей - один з семи царів, що билися проти Фів; будучи пораненим в жорстокій сутичці з Меналіппом, знайшов в собі досить сил, щоб уразити його, і, вже вмираючи, все ще гриз його голову. Цим епізодом, розказаним Стацием, скористався Данте (розповідь про графа Уголіно в "Аду"). За переказами, римський диктатор Сулла осліп в припадку люті. Римський імператор Валентініан I (364-375) помер від нападу гніву під час прийому послів. Аякс - легендарний герой Греції - кинувся на меч, дуже ображений тим, що йому не дісталася зброя Ахілла.
Тема: "Творчість Данте Аліг'єрі, Франческа Петрарка, Дж.Боккаччо"
ОтветитьУдалитьДанте Аліг'єрі «Божественна комедія».
Поет зображає мандри душі, маючи на меті показати моральний стан окремої людини і людства взагалі. Головний герой твору проходить пекло, чистилище і рай.
Частина перша. «Пекло»
1. Що означає образ похмурого густого лісу?
2. Як слід розуміти слова: «Бо сонність так оволоділа мною, що з певної дороги я зійшов»?
3. Які людські вади й спокуси уособлюють собою хижаки?
4. Що уособлює пагорб? («Я опинивсь під пагорба стіною…»)
5. Чому дія починається вночі? («Всю ніч, коли блукав між страховиння…»)
6. Коли відбувається дія твору? («Пора буяла навкруги квітнева…»)
Дж. Боккаччо. Збірка новел «Декамерон». Твір Дж. Боккаччо — своєрідний «роман виховання». Письменник вірив у можливість морального вдосконалення людини. Ця думка є провідною у творі й становить його ідею.
«День перший. Оповідка перша» (розповідь Панфіло)
1. Хто є героєм прочитаної новели?
2. Який світ зображено у творі?
3. Яким постає головний герой?
4. Що трапилося з сером Чаппеллетто?
5. Як господарі поставилися до хворого?
6. Яким було прохання хворого?
7. Чи був Чаппеллетто чесним на сповіді?
8. Чи повірив Чаппеллето священик?
9. Що висміює автор у цій новелі?
Аналіз сонета Петрарка
Сонет CCXXXII
Был македонский вождь непобедим,
Но гневу под удар себя подставил:
Вотще Лисипп его победы славил
И с кистью Апеллес стоял пред ним.
Тидей, внезапным гневом одержим,
Кончаясь, Меналиппа обезглавил,
И Суллы дни все тот же гнев убавил,
Не близоруким сделав, но слепым.
Был гнев известен Валентиниану,
Аяксу ведом, что, повергнув рать
Врагов, потом с собою счеты сводит.
Гнев равносилен краткому дурману,
И кто его не может обуздать,
Позор подчас, когда не смерть, находит.
Сонет 117. Був македонський вождь непереможний... - Мова йде про Олександра Македонського. Пліній розповідає, що Олександр дозволив тільки декільком художникам робити його зображення - Апеллесу в живописі, Лісиппу - в скульптурі. Тідей - один з семи царів, що билися проти Фів; будучи пораненим в жорстокій сутичці з Меналіппом, знайшов в собі досить сил, щоб уразити його, і, вже вмираючи, все ще гриз його голову. Цим епізодом, розказаним Стацием, скористався Данте (розповідь про графа Уголіно в "Аду"). За переказами, римський диктатор Сулла осліп в припадку люті. Римський імператор Валентініан I (364-375) помер від нападу гніву під час прийому послів. Аякс - легендарний герой Греції - кинувся на меч, дуже ображений тим, що йому не дісталася зброя Ахілла.
Данная работа есть в конспекте
ОтветитьУдалить